Іліада

Перший Еант своїм ратищем довгим пробив Діомедів

Круглий щит, не досяг, проте, тіла: спинив його панцир.

820 Син же Тідеїв над верхом щита велетенського цілив

Списа блискучого вістрям Еантові прямо у шию.

Та, боячись за Еанта, притьмом зажадали ахеї

Бій припинить, нагороду ж порівну обом поділити.

Але Ахілл Діомедові меч той віддав величезний

825 Разом із піхвами й ременем, скроєним з гарної шкіри.

Потім приніс Пелеїд виливаний диск із заліза, —

Кидала ним ще колись Етіонова сила могутня.

Та, убивши його, прудконогий Ахілл богосвітлий

На кораблі своїм диск той із іншими скарбами вивіз.

830 Став між аргеїв Ахілл і таке до них вимовив слово:

«Встаньте, хто хоче також і цю нагороду здобути!

В круговороті часу не витратить він за п’ять років

Цього заліза, хоча б і найдалі лежало родюче

Поле його. Не схоче пастух чи орач по залізо

835 В місто далеке ходити, бо знайде його й біля себе».

Мовив він так, і встав Поліпет, нездоланний у битвах,

І Леонтея звелась богорівного сила велика,

Встав і Еант Теламоній і разом Епей богосвітлий.

Стали вони у рядок, і перший Епей богосвітлий

840 З розмаху кинув той диск, і усі засміялись ахеї.

Другим той диск Леонтей, Ареєва парость, закинув.

Третій рукою могутньою син Теламона великий

Кинув Еант його, й диск той попереду всіх опинився.

Потім той диск запустив Поліпет, нездоланний у битвах,

845 Наче пастух свою палицю з розмаху кидає в полі,

Й над чередою корів крутіжем вона вдаль пролітає, —

Так він далеко закинув, і в захваті всі закричали.

Товариші Поліпета могутнього з місць підвелися

Й до кораблів глибодонних йому понесли нагороду.

850 Потім для лучників виніс Ахілл темно-синє залізо —

Десять двогострих сокир та десять іще однолезих.

І з корабля темноносого щоглу високу поставив

Він у пісок оддаля й полохливу до щогли голубку

На мотузочку тонкім прив’язав за ніжку, звелівши

855 В неї стріляти. «Хто вцілить у цю полохливу голубку,

Десять двогострих сокир понесе із собою додому.

Хто ж в мотузок попаде, а в пташку саму не потрапить,

Той, як слабкіший стрілець, одержить лише однолезі».

Мовив він так. Підвелась тоді сила володаря Тевкра,

860 Встав Меріон з ним, супутник досвідчений Ідоменея.

В мідний шолом повкидали вони жеребки і струснули, —

Перший був Тевкрові постріл. Лук туго напнувши, стрілу він

З силою кинув, але дальносяжцю не дав обіцянки

В дар із ягнят первородних йому принести гекатомбу.

865 В пташку не вцілив він. Феб-Аполлон відмовив у цьому.

Втрапив лише в мотузочок, що зв’язував ніжку пташину,

І перерізав стрілою він гострою той мотузочок.

Пурхнула в небо голубка, й відрізаний край мотузочка

Звис до землі, і голосно всі дивувались ахеї.

870 Вибіг тоді Меріон, і з Тевкрових рук тої ж миті

Вихопив лук, і стрілу приладнав, що тримав наготові.

Він дальносяжцю тоді Аполлонові дав обіцянку

В дар із ягнят первородних йому принести гекатомбу.

В небі під хмарами він полохливу побачив голубку

875 І на льоту під крило її гострою ранив стрілою,

Й, наскрізь пройнявши голубку, у землю стріла уп’ялася,

Впавши до ніг Меріонові. Пташка ж поранена з неба

Прямо на щоглу човна темноносого тихо спустилась,

Набік схилилась їй шийка і крила повисли безсило.

880 Дух же легкий відлетів з її тільця, й на землю далеко

Впала вона. Дивилися люди усі й дивувались.

Десять двогострих сокир Меріон в нагороду одержав,

Тевкр однолезих десяток поніс до човнів крутобоких.

Спис довготінний приніс Пелеїд і котел міднокутий,

885 Ще не задимлений, вартий вола, весь у квітах різьблених,

І перед зборами склав. І списники вийшли змагатись:

Перший Атрід Агамемнон підвівсь тоді широковладний,

Встав Меріон з ним, супутник досвідчений Ідоменея.

Так до них мовив тоді прудконогий Ахілл богосвітлий:

890 «Знаємо, сину Атреїв, що ти перевищуєш інших

Силою й вмінням далеко закинути спис довготінний.

Отже, бери нагороду оцю й до човнів крутобоких

З нею іди. Меріонові ж списа дамо в нагороду,

Якщо на те твоя згода, а я саме так уважав би».

895 Мовив він так, і погодивсь володар мужів Агамемнон.

Мідного списа він дав Меріонові. Син же Атреїв

Віснику в руки Талтібію славну віддав нагороду.